- влучення
- —————————————————————————————влу́ченняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
влучення — (улу/чення), я, с. Дія за знач. влучити (улу/чити) 1) … Український тлумачний словник
розривний — а/, е/. 1) Який утворює вибух. || Який розривається після влучення в ціль. Розривна куля. 2) спец. Признач. для розривання чого небудь на частини. Розривна машина. || За якого що небудь розривається, руйнується. •• Розривна/ фу/нкція мат. функція … Український тлумачний словник
улучати — улу/чений, улу/чення див. влучати, влучений, влучення та ін … Український тлумачний словник